Ukrainian Belarusian English German Polish Russian Spanish

Класифікаційні параметри технології

Модель освіти сталого розвитку – Освітня модель «Довкілля»

(Образовательная модель «Логика природы», Жива дидактика)

 

Це все назви однієї і тієї ж моделі цілісного змісту освіти, технології його реалізації в дошкіллі, в загальноосвітній школі (1-11 класи), вищій школі, якими користувалися педагоги України та країн СНГ, впродовж 1990 – 2014 років. Модель розроблена науковими співробітниками лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки та вчителями-практиками під керівництвом академіка В. Р. Ільченко та провідного співробітника Інституту педагогіки НАПН України д.пед.наук Гуза К. Ж.

Модель освіти сталого розвитку започаткована в 1990 р. як освіта, яка розроблялася з ініціативи педагогічного колективу авторської школи «Цілісної свідомості ділової людини» - СШ №37 м. Полтави.

Освітня модель «Довкілля» дістала назву від педагогів України завдяки системі інтегрованих курсів «Довкілля» (1-6 класи) та системі уроків у довкіллі, які проводяться у дошкіллі, в 1-11 класах. Образовательная модель «Логика природы» відома більше в країнах СНГ, дістала назву за природовідповідність змісту, методів і форм навчання.

Назва моделі «Жива дидактика» використовується у звязку з особливостями педтехнології «Довкілля» - технології неперервного формування життєствердного національного образу світу учнів як вихідного пункту і результату будь-якого пізнавального процесу, оздоровлення учнів під час уроків у довкіллі, які рекомендуються проводити по можливості у визначні дні обрядового кола народу і під час яких діти усвідомлюють свою причетність до передачі національних традицій, звичаїв, вірувань наступним поколінням.

Формування життєствердного національного образу світу молодих поколінь обумовлює життєствердну модель світу нації. Така модель є умовою стійкості, довговічності нації в протилежність носіям деструктивних, агресивних моделей світу, які самознищуються і знищують оточуючих.

Чим більша різноманітність носіїв життєствердних національних моделей світу, тим більша стійкість людства як системи етносів проти зовнішніх і внутрішніх зрушень. Таким чином дидактика формування у дітей життєствердного національного образу світу відповідає назві «Жива дидактика».

Другий аспект цієї назви повязаний з формуванням природничо-наукової (суспільствознавчої, математичної) компетентності як здатності учнів оперувати базовими, найбільш загальними закономірностями природи. Використання їх учнями під час моделювання образу світу природи як основи життєствердного образу світу формує звичку «діяти по закону» в будь-якій ситуації. Суспільство, представники якого в будь-якій ситуації діють по закону, довговічне. 

Педтехнологія "Довкілля" розроблена співробітниками лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України, педагогами країни на виконання стратегічних завдань реформування змісту освіти, поставлених у державних документах (Державна національна програма «Освіта», Освіта ХХІ ст., Національна доктрина розвитку освіти), та у відповідь на запити педагогів-практиків, які поставили за мету впроваджувати в практику школи освіту сталого розвитку.  

Апробована в широкомасштабному експерименті педагогами країни (біля 300 шкіл різних областей) на виконання рішення колегії Міносвіти України (від 27.11.96 р. №14 /4-6), АПН України (від 27.11.96 №1-7/-109).

Наказом МОН України №529 від 13.11.2000 р. педтехнологія допущена до використання в ЗНЗ. За навчально-методичним забезпеченням освітньої моделі «Довкілля» у 2001-2014 роках навчалося за підручниками, виданими за державні кошти, понад 1 млн. учнів 1-11 класів, дошкільників. Навчально-методичне, наукове забезпечення варіанту моделі освіти сталого розвитку складає біля 100 номінацій. 

На Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2014» була представлена розробка «Модель освіти сталого розвитку – освітня модель «Довкілля» (дошкілля, початкова, основна, старша школа) та перепідготовка вчителів природничого циклу до викладання інтегрованих курсів, за яку було нагороджено Золотою медаллю виставки співробітників Інституту педагогіки НАПН України лабораторії інтеграції змісту освіти Ільченко В. Р., Ільченко О. Г., Гуз Ж. К., Ляшенко А. Х., Коваленко В. С., Рибалко Л. М. 

 

Класифікаційні параметри технології:

  • Рівень і характер застосування: загальнопедагогічний.
  • Філософська основа: гуманістична + природовідповідна + прагматична.
  • Наукова концепція засвоєння досвіду: розвиваюча.
  • Орієнтація на особистісні структури: способи розумових дій, життєствердний образ світу, ключові компетентності, ЗВН.
  • Характер змісту: загальноосвітній (визначений Державним стандартом освіти), зміст освіти цілісний + фундаменталізований, спрямований на формування цілісності свідомості дитини, цілісності мислення, розуміння знань, оздоровлення змістом освіти.
  • Вид соціально-педагогічної діяльності: навчально-виховна, спрямована на формування життєствердного образу світу, який обумовлює життєзберігаючу поведінку дитини, життєствердну модель світу суспільства, сталий розвиток нації.
  • Тип управління навчально-виховним процесом: традиційна + система малих груп + робота над проектами.
  • Переважаючі методи: спостереження і дослідження в довкіллі; виконання проектів; моделювання, конструювання об’єктів і цілісностей знань різних рівнів; комунікативні.
  • Організаційні форми: класно-урочна в приміщенні школи і в довкіллі.
  • Напрям модернізації традиційної системи навчання: альтернативна до традиційної технології навчання цілісна освіта сталого розвитку. 

Категорія об’єктів: масова. 

Цільові орієнтації:

  • Цілісність свідомості учня, цілісність мислення, розуміння елементів навчального процесу, досягнення розуміння учнем знань, що є природним станом буття учня і умовою його здоровя.
  • Природовідповідно високі рівні інтелекту учнів.
  • Формування національного життєствердного образу світу учня шляхом об’єднання в особистісно значиму цілісність знань про дійсність знань з освітніх галузей Державного стандарту освіти.
  • Зменшення впливу сидячо-слухаючої освіти на здоров’я учнів завдяки системі уроків у довкіллі, які по можливості проводяться в етнічні свята.
  • Ефективне формування ключових компетентностей як здатності оперувати загальними закономірностями природи, суспільства, культури, довкілля.

Філософські основи педтехнології

  • Концепція цілісності природи.
  • Холістична філософія науки.
  • Теорія систем і теорія пізнання.
  • Принцип природовідповідності.
  • Екологічний реалізм.
  • Філософія особистісно орієнтованого навчання.
  • Філософія освіти сталого розвитку.

Психологічні основи педтехнології

  • Образ світу — вихідний пункт і результат всякого пізнавального процесу.
  • Концепція інтелекту.
  • Теорія розвитку особистості.
  • Концепція «випереджаючих організаторів знань».
  • Концепція пізнавальної активності дитини.

Педагогічні основи технології

  • Дидактичний принцип сутнісної (на основі загальних закономірностей) інтеграції змісту освіти.
  • Принцип ідейного скрізного взаємозв’язку компонентів освітніх галузей, фундаменталізації змісту освіти на основі загальних наукових ідей.
  • Принцип наступності у формуванні цілісності знань з освітньої галузі, еволюції образу світу учня з 1 по 11 клас, конструювання і засвоєння кожним учнем ядра знань про дійсність як умови ефективної і справедливої освіти.
  • Принцип структурування дидактичних відрізків навчального матеріалу (тем, курсів) на основі загальних закономірностей, моделювання цілісностей знань різних рівнів як фрагментів образу світу.
  • Принцип спрямованості навчального процесу на усвідомлення учнями національних традицій в процесі формування життєствердного образу світу через систему уроків у довкіллі, їх звязок із звичаєвим колом народу (традиціями, звичаями, прикметами, тощо).
  • Методична система формування цілісності знань освітньої галузі, реалізації компетентнісної моделі змісту освіти базується на п’яти рівнях формування цілісності знань, має науковий та навчально-методичний супровід впровадження її в практику школи.

osvitna sustema

 

 Рівень навчальної діяльності розкривається в концепції системи підручників. Відповідно до цієї концепції кожен підручник взаємоузгоджений з іншими і проектує навчальний процес відповідно до вікових особливостей учнів, узгоджує формування ключових компетентностей з переважаючою пізнавальною діяльністю на даному етапі розвитку учня, що відображено і в назвах підручників.

 

 • «Запитую довкілля» (1-2 класи);

 •  «Спостерігаю довкілля» (3 клас);

 • «Досліджую довкілля» (4 клас);

 • «Пояснюю довкілля» (5 клас);

 • «Основні природні системи» (6 клас);

 • «Фізика, хімія, біологія в предметно-інтегративній системі» (7-9 класи);

 • «Взаємодію з довкіллям» (10-11 класи) — інтегрований курс «Природознавство».

 

Навчальне середовище моделі базується на чотирьох складових: матеріально-технічна база (в тому числі екологічні стежки, зелені класи, місцеві підприємства, тощо); навчально-методичне забезпечення, яке обумовлює формування життєствердного національного образу світу учнів; взаємозв’язок учнів, учителів, батьків, позашкільних організацій; моніторинг впливу навчального середовища на здоров’я учнів.

В якості ілюстрації до моделі однієї з цілісностей знань подаємо «образ природи» учня 7 класу. З моделі видно структуру ядра «образу природи», три загальні закономірності природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану періодичності процесів у природі, якими учень звязує всі елементи знань про природу в цілісність. В центрі образу його символ – «винахід» учениці 7 класу СШ №32 м. Полтави (1987 р.). За версією учениці він означає: «Світ тримається на збереженні, на симетрії, на красі, вічній любові і вірності».

Розробники «Довкілля» запозичили цей символ як екслібрис видавництва «Довкілля-К» і громадської організації «Освітній центр «Довкілля»(http://dovkillya.org.ua/).

Lebidi